Видалення парауретральної кісти
Причини утворення кісти
Найчастіше таке новоутворення розвивається у зовнішнього отвору сечівника. До причин його появи відносять запальні захворювання сечостатевої системи, травми під час пологів чи порушення внутрішньоутробного розвитку. Нерідко воно формується на тлі перенесеного уретриту або за наявності гонококової інфекції.
Кіста уретри може досягати у жінок 2-4 см у діаметрі. Зазвичай ця патологія виникає у них віком 20-50 років. У групі підвищеного ризику жінки з цукровим діабетом, ВІЛ або іншими тяжкими хронічними захворюваннями, які проходять лікування імуносупресивними препаратами. У чоловіків ця патологія трапляється дуже рідко.
Показання для лікування
Симптоми парауретральної кісти з'являються лише у разі розвитку навколо неї запального процесу у разі застою сечі або при зростанні новоутворення. До них належать:
- виділення гною з уретри;
- біль в області тазу;
- прискорене сечовипускання;
- болючість при статевому акті.
Ефективного медикаментозного лікування парауретальної кісти не існує. Тому, якщо вона завдає занепокоєння, її видаляють. Показання до видалення:
- болючість або утрудненість сечовипускання;
- поява домішків крові в сечі;
- розвиток запального процесу.
Спостереження без хірургічного втручання показано лише в тих випадках, коли за наявності кісти жінка не відчуває жодного дискомфорту. Однак, оскільки існує можливість малигнізації такого новоутворення, його рекомендується видаляти хірургічним шляхом відразу після виявлення.
Перед тим як лікувати кісту сечовипускального каналу (уретри) у чоловіків та жінок, потрібна така підготовка:
- здати загальний та біохімічний аналізи крові, аналіз на ВІЛ, вірусні гепатити, сифіліс, групу крові;
- здати загальний аналіз сечі;
- зробити ЕКГ.
Це необхідно для того, щоб своєчасно виявити наявність протипоказань до проведення оперативного втручання. За наявності протипоказань до операції застосовується антибактеріальна терапія, якої в деяких випадках може виявитися достатньо для регресу кістозного утворення або для зменшення симптомів, що турбують пацієнта.
Перед тим як проводити операцію з видалення парауретральної кісти, пацієнта занурюють у загальний ендотрахеальний наркоз або застосовують епідуральну анестезію. У ході операції хірург вводить в сечівник пацієнта ендоскоп і проводить видалення кісти. При цьому новоутворення видаляється разом зі стінками, після чого рана ушивається та припікається за допомогою високочастотного коагулятора. Наприкінці хірургічного втручання ендоскоп витягується, і в уретру вводиться катетер для нормального відтоку сечі, який забирається вже через добу.
Вирізання парауретральної кісти — видалення новоутворення без розкриття його порожнини — не єдиний метод хірургічного лікування цього захворювання. Також може застосовуватись метод марсупіалізації (ушивання порожнини кісти) та метод простого дренування. Скільки часу триватиме оперативне втручання, залежить від обраного лікарем методу лікування та від задавненності патологічного процесу. Своєчасне виявлення та видалення такої кісти малотравматичним способом позбавить вас від болю при ходьбі, печіння при сечовипусканні та багатьох інших проблем, які здатна спровокувати ця патологія.
Під час реабілітації, яка триває близько 7 днів, пацієнта можуть турбувати слабко виражені хворобливі відчуття. Відновлення після видалення парауретральної кісти включає курс протизапальної медикаментозної терапії. При цьому в стаціонарі пацієнта після операції зазвичай тримають не більше доби. Обмежити фізичні навантаження рекомендується на 2 тижні, а до статевого життя можна повертатися не раніше ніж через місяць після операції.
В результаті оперативного лікування парауретральної кісти можуть виникати такі ускладнення, як кровотеча, нетримання сечі, утворення уретро-піхвових нориць, рецидивування. Тому після проведення такого лікування пацієнту необхідно проводити спостереження у досвідченого лікаря уролога.